16 квітня 2026 року в Києві відбулась ґрунтовна розмова бізнесу та влади про податки, екологію та безпеку дорожнього руху.
На круглому столі «Детінізація та регулювання автомобільного ринку України», проведеному Європейською бізнес-асоціацією, обговорювали статистику продажів, проблеми «сірого» імпорту, шляхи дерегуляції для офіційних операторів і перспективи розвитку ринку вживаних авто та електромобілів.
Розмова вийшла ширшою, ніж просто про податки
Формально круглий стіл був присвячений детінізації авторинку. Але на практиці стало зрозуміло, що проблема значно більша. Йдеться не лише про те, хто і скільки податків не доплачує. Йдеться ще й про якість самих правил гри.
Учасники дискусії говорили про стару проблему: офіційний ринок працює в одних умовах, а величезний пласт продажів авто через автобазари, онлайн-майданчики, тіньові «автосалони», соцмережі та месенджери - зовсім в інших.
В автобізнесі хочуть говорити мовою ЄС
Власник VIDI Group Віталій Джуринський під час дискусії прямо пов'язав цю тему з євроінтеграцією. Логіка тут очевидна: якщо Україна справді йде до ЄС, то і правила на авторинку мають наближатися до європейських.
За його словами, європейський ринок нових авто - це 10-11 мільйонів продажів на рік і величезні податкові надходження, які формують відчутну частку ВВП. На цьому тлі український ринок виглядає не лише меншим, а й значно менш прозорим. Особливо в сегменті вживаних авто, де офіційні дилери змушені працювати в значно жорсткіших умовах, ніж неформальні продавці.
Саме тому одна з ідей, яку обговорювали на заході, - запровадити мінімальний термін володіння автомобілем не менше трьох років. Прихильники такого кроку вважають, що це могло б вдарити по схемах перепродажу, які маскуються під приватні угоди, але фактично є комерційною діяльністю.
Тіньовий ринок давно змінив форму
Колись головним символом сірої зони на авторинку були «євробляхи». Потім акцент змістився на авто зі США. Тепер усе це ще сильніше розчинилося в онлайн-середовищі. Саме на це звертали увагу учасники ринку.
Сьогодні тіньовий продаж давно не обмежується майданчиком біля траси. Він переїхав в інтернет. Частина операцій проходить через маркетплейси, частина - через сторінки в соцмережах, частина - через напівофіційні онлайн-автосалони. Через це ринок став ніби сучаснішим зовні, але не обов'язково чистішим всередині.
Безпека на дорогах вийшла в центр дискусії
Генеральний директор Honda Україна Сергій Дашко акцентував увагу на ще одній важливій темі - аварійності. За даними Патрульної поліції, у 2025 році в Україні сталося 25 934 ДТП із постраждалими, в яких загинули 3249 людей, а ще 31 898 осіб отримали травми. Це підтверджує, що безпека руху не може залишатися другорядною темою в дискусії про ринок автомобілів.
Тут важливо, що розмова вийшла за межі класичного «винен водій». На заході говорили і про конструкцію транспортних засобів, і про дорожні умови, і про технічний стан машин, і про роль поліції, держави та самих учасників руху. Тобто йшлося вже не про один фактор, а про всю систему.
Гетманцев пропонує відслідковувати авто через VIN-код
Голова парламентського комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев під час дискусії зробив наголос на тому, що автобізнес - це якраз той сектор, де податковий слід відстежити простіше, ніж у багатьох інших галузях.
Його аргумент був доволі жорстким: кожну одиницю товару тут можна простежити через VIN-код, а отже держава має всі інструменти, щоб бачити ланцюг продажу. Проблема, за його логікою, не стільки в нестачі механізмів, скільки в нестачі політичної волі та належної роботи правоохоронної системи.
Сертифікацію хочуть змінити на техогляд
Окремий блок дискусії стосувався технічного регулювання. Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач нагадав, що технічний регламент уже був оновлений, а нові норми мають запрацювати з липня 2026 року. Він також підтвердив, що на громадському обговоренні перебуває підхід, за яким чинну систему сертифікації для вживаних авто можуть поступово замінити на модель, ближчу до обов'язкового технічного контролю, як у країнах ЄС.
У цьому є важлива євроінтеграційна логіка. В Європі для вживаних авто немає того формату сертифікації, який звичний в Україні. Натомість акцент зроблений на технічному контролі та перевірці стану машини. І саме в цей бік, судячи з усього, рухатиметься українська система.
За словами Деркача, до кінця 2027 року Україна має запровадити техогляд і для легкових авто. Також паралельно готується стратегія з безпеки дорожнього руху, де серед тем - зниження швидкості та перегляд чинного «люфту» у 20 км/год.
У сервісних центрах кажуть, що техогляд перевірити простіше, ніж сертифікат
Павло Сорока, який обіймає посаду заступника начальника Головного сервісного центру МВС - начальника регіонального сервісного центру в місті Києві, під час обговорення звернув увагу на практичний бік питання. За його словами, результати ОТК (обов'язкового техогляду) контролювати та перевіряти значно простіше, ніж сертифікати відповідності.
Це важливий сигнал. Бо якщо система має працювати не лише на папері, а й у реєстраційній практиці, її має бути легко перевірити. Саме тому реєстри, електронна верифікація та доступ до даних стають не менш важливими, ніж самі норми закону.
Також на заході пролунало, що вже зараз сервісні центри реагують на сумнівно низьку оціночну вартість авто: рекомендують звернення до криміналістичних центрів, інформують Фонд держмайна, який у разі порушень позбавляють оцінщиків ліцензій.
Фонд держмайна визнав: стара модель оцінки себе вичерпала
Представниця Фонду держмайна говорила про масштабне очищення ринку оцінювачів. За її словами, ліцензій позбавили тисячі фахівців, підходи до навчання змінюють, а саму систему хочуть перебудувати.
Ключова теза тут звучала дуже логічно: якщо товар має ринкову ціну, яку можна відстежити, навіщо щоразу вдавати, ніби без окремої «оцінки» неможливо зрозуміти його вартість? По суті, ринок сам підштовхує до того, щоб прибирати зайві процедури, які стали інструментом для маніпуляцій.
Екологія теж уже стукає в двері авторинку
Народний депутат Олег Бондаренко, який працює в парламентському комітеті з екологічної політики, нагадав, що детінізація ринку - це не лише про гроші. Це ще й про екологічні стандарти, які Україна буде змушена виконувати в межах зближення з ЄС.
Йшлося, зокрема, про обмеження ввезення транспортних засобів, які не відповідають нормам Євро-5, а також про майбутні законодавчі зміни щодо розширеної відповідальності виробника за шини, акумулятори та транспортні засоби. Тобто авторинок дедалі сильніше потрапляє під логіку не лише фіскального, а й екологічного регулювання.
Висновок
Круглий стіл ЄБА показав важливу річ: український авторинок уже неможливо обговорювати лише в категоріях «продажі впали» чи «авто подорожчали». Питання значно глибше. Йдеться про те, чи зможе ринок перейти від напівтіньової моделі до нормальної європейської системи, де є прозорі податки, зрозумілий контроль технічного стану, чесне ціноутворення і однакові правила для всіх.
І головне - бізнес, схоже, вже готовий до такої розмови. Тепер питання в тому, чи готова держава швидко перевести її з рівня круглого столу в рівень реальних рішень.