Чтобы помочь иностранцам лучше ориентироваться в столице, не нужно тратить баснословные суммы из бюджета и нанимать иностранных креативщиков. Так подумал киевский дизайнер Игорь Скляревский и решил самостоятельно исправить несуразные существующие указатели. Альтруистичный киевлянин доказывает, что для создания понятной и красивой схемы ориентирования нужны всего лишь одна креативная голова и пара часов работы.
«Система ориентации в Киеве» - это частная инициатива Игоря Скляревского для создания единой системы ориентирования в Киеве, которая поможет туристам и киевлянам лучше ориентироваться в публичных местах и городском транспорте. Проект не связан со столичной властью, метрополитеном или какой-либо организацией.
Игорь Скляревский – арт-директор в американской компании Grammarly, которая делает он-лайн-сервис проверки грамматики английского языка (по словам Игоря – лучший в мире). Работал журналистом на харьковских телекомпаниях, а также репортером и выпускающим редактором новостей на ТСН, 1+1 (1997-2004). Инициировал бунт против цензуры на канале и ушел оттуда вместе с шестью коллегами. В 2005 стал автором первого в Украине документального фильма «Остання зміна». Помогал Евгению Глебовицкому создавать экспертную компанию pro.mova, которая сделала большие стратегические изменения во Львове.
Как возникла идея
Хороший дизайнер дивиться на все, що його оточує, підсвідомо оцінюючи: як це можна змінити, щоб людям було зручніше? Це відбувається на автоматі, як у водія, який їде на пасажирському сидінні та рухає ногами, «натискаючи» на педалі. Мій мозок отак вхолосту «натискає на педалі» з дитинства. Задовбало вхолосту. Я хочу, щоб від роботи мого мозку щось навколо змінювалося на краще.
Чем плохи нынешние указатели в метро
Вказівники в метрополітені, якщо говорити коротко, дають не ту інформацію, яка потрібна, не в тому місті, де вона потрібна, не в той спосіб, в який потрібно пасажирам. Якщо продублювати цю інформацію латинкою, це не вирішує проблему.
Чем удобны схемы Игоря Скляревского
Вони відповідають чітким критеріям якості: інформативність, доречність, однозначність трактування, читабельність, лаконічність, доступність для іноземців, доступність для людей з фізичними вадами (в тому числі – з вадами зору).
О готовности бесплатно отдать все разработки метрополитену
Так, це правда, я готовий віддати ті стандарти, які я розробляю, безкоштовно. Практична реалізація потребуватиме залучення багатьох людей, це не по силах одній людині. Зустріч із керівництвом поки що не відбулася, але я розраховую, що вона відбудеться найближчим часом.
На примеры каких городов ориентировался Игорь Скляревский
Я в деталях вивчив досвід не тільки розвинених метрополітенів світу (Лондон, Париж, Нью-Йорк, Берлін, Мюнхен), але й десятків інших, менш відомих. Я вивчав схему лондонського метро, всі її ітерації з 1916 року до сьогодні. Те саме стосується систем навігації в метрополітені. Передивився і перечитав тисячі фото і десятки статей та книг про навігацію в метрополітенах усього світу.
Якщо йдеться про систему туристичного знакування в місті, то, окрім вивчення європейського та американського досвіду, я хочу окремо виділити досвід Львова. Дизайнер Петро Нагірний та його колеги не просто зробили титанічну високопрофесійну роботу (pdf). Вони написали купу статей, в яких розповіли, як, а, головне, чому вони зробили так, а не інакше. Вони сформулювали критерії якості і тим перевели обговорення цих систем в єдину правильну площину: чи відповідають ці системи цим критеріям (читабельність, доступність, цілісність, неагресивність до міського середовища…), замість того, щоб вести ідіотські дискусії красиво/некрасиво. Те, що практично і розумно — майже автоматично є красивим.
Кто помогал в разработке схем
Окрім порад і критики від багатьох людей на Фейсбуці, дуже допоміг Андрій Шевченко, шрифтовий дизайнер, який надав свій шрифт Osnova Navigation. Дуже допомагають порадами та матеріалами щодо досвіду інших міст дизайнери Генадій Осипенко, Максим Ткачук, Дмитро Яринич.
Будет ли продолжение серии указателей для Киева
Так, буде повний комплект системи навігації: інформаційні пілони із картою, вказівники напрямку до пам’яток, інформаційні стенди, таблички туристичних центрів, таблички з назвами вулиць та номерами будинків.
Как киевляне могут помочь в продвижении инициативы
Вони вже допомагають: критикою, порадами, знаходять помилки, врешті-решт, поширюють інформацію про ініціативу та підтримують морально.
Також кияни можуть висловити метрополітену свою думку про існуючу систему навігації. Я спілкувався з деякими співробітниками метрополітену (не керівниками), які абсолютно щиро вважають, що система навігації в метро є хорошою. Знаєте, що дає їм підстави так думати? Те, що вони майже не отримують скарги киян. Один-два листи на місяць. Але тільки на моїй сторінці в Фейсбук є понад тисячу людей, які вважають інакше. То, може, слід донести свою думку?
