Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку схвалив до розгляду у другому читанні законопроєкт №11520 «Про публічні закупівлі», який викладає закон у новій редакції. Документ, зокрема, удосконалює механізми застосування вимог локалізації в публічних закупівлях - інструменту, з якого фактично розпочиналася політика «Зроблено в Україні», спрямована на стимулювання виробництва, інвестицій та розвитку несировинного експорту.
Серед ключових змін - уточнення підходу до визначення ступеня локалізації товару. Відтепер враховуватиметься виробнича собівартість, а не загальна, що має унеможливити маніпуляції із завищенням показників за рахунок непрямих витрат, зокрема маркетингових послуг. Також розширюється перелік товарів, на які поширюється вимога локалізації під час закупівель. До нього додаються бронежилети, шоломи та механізовані засоби розмінування.
Окремо уточнюється поняття країни походження товару: нею вважатиметься місце виробництва, а не країна реєстрації постачальника. Це покликано усунути можливості для зловживань. Державна аудиторська служба України отримує повноваження перевіряти дотримання вимог локалізації на всіх етапах закупівель, а також під час включення товарів до Реєстру локалізації.
Законопроєкт також передбачає врегулювання діяльності комісії з розгляду скарг щодо порушення вимог локалізації та встановлює відповідальність як для постачальників, так і для замовників у разі недотримання відповідних норм.
Нагадаємо, що у 2026 році мінімальний рівень локалізації для товарів у публічних закупівлях становитиме 30%.