Шлях, яким рухатимуться ціни на нафту до кінця року, не буде визначатися ані Москвою, ані сланцевою плямою США, ані навіть штаб-квартирою ОПЕК у Відні. Це буде продиктовано Ер-Ріядом, пише Bloomberg.
Щодо Росії, то остання заборона країни на експорт бензину й дизелю не спрямована на світові ринки. Уряд повинен забезпечити адекватне постачання палива внутрішнім покупцям після скорочення субсидій, які він виплачує нафтопереробникам за продаж продукції на місцевому рівні. Після того, як процесори будуть змушені підкоритися або принаймні досягнуть задовільного компромісу, закордонні потоки відновляться.
Енергетичні доходи надто важливі для Москви, щоб дозволити тривалу зупинку експорту. Його обмеження на постачання сирої нафти, умовно продовжені до кінця року, вже демонструють тріщини.
Американські сланцеві виробники також не матимуть великого впливу. Вони можуть агітувати за більш сприятливу для нафти державну політику, але визнають, що не мають наміру помітно збільшувати видобуток у відповідь на марш нафти до $100 за барель.
Що стосується ОПЕК+, то листопадове засідання групи для визначення політики видобутку майже не має значення. Більшість учасників уже працюють на повну потужність і не в змозі досягти своїх цілей.
Саме виробнича політика Саудівської Аравії визначатиме, що станеться з цінами на нафту до кінця року й надалі.
За літо країна скоротила видобуток на 1,5 млн барелів на день (б/д), що майже в п’ять разів перевищує сумарне скорочення Об’єднаних Арабських Еміратів, Кувейту й Росії, і продовжила скорочення до кінця року.
Прогнози на четвертий квартал коливалися від профіциту до дефіциту: зараз сама ОПЕК бачить дефіцит пропозиції на 3,3 млн б/д. Це допомогло підняти нафту Brent приблизно на 30% з кінця червня, до $95 за барель.
Міністр енергетики Саудівської Аравії, принц Абдулазіз бін Салман, заявив минулого тижня, що королівство буде діяти на випередження в управлінні ринком нафти. Він також сказав, що необхідно побачити «реальні цифри», які ілюструють напруженість ринку, перш ніж приймати подальші рішення щодо виробництва.
Важко зрозуміти, як він може робити і те, й інше. Справжні цифри попиту на нафту застаріють на місяць до того часу, як вони стануть доступними.
Абдулазіз бін Салман повинен буде приймати вихідні рішення на основі прогнозів.
Час покаже, чи він так само швидко захиститься від зростання цін, як проти падіння. Азіатські ринки, на які покладається Саудівська Аравія для продажу нафти, так само вразливі до високих витрат, як і в інших країнах.