Паливна криза, яка охопила Україну під час війни із-за руйнувань нафтобаз та нафтопереробного заводу у Кременчузі, потребує кардинальної зміни логістики. Крім того, із зрозумілих причин повністю зупинене постачання із Білорусії та Росії. А на саме цей канал припадало до 80% пастачання нафтопродуктів у довоєнні часи. Отже паливо тепер приходиться возити з Європи, і возити багато.
За оцінками генерального директора мережі АЗС Prime Дмитра Леушкіна, загальний парк бензовозів в Україні до війни був десь 1500 одиниць, з яких до 1000 штук було в обігу у нафтотрейдерів, а інша частина - це відомчі та бочки на підприємствах.
За останній місяць українські оператори викупили усі вільні у ЕС бензовози від Польши до Ла-Маншу. Таким чином парк збільшився до 1700 штук. А потрібно - 5000!
В Україні існує декілька виробників паливних цистерн. Це і підприємства «Укроборонпрому», і приватні виробники, але вони не зможуть стрімко задовільнити попит. Крім того, далеко не всі з них виробляють техніку, яку можна експлуатувати у ЄС, де діють доволі жорсткі вимоги до бензовозів. Отже ринку потрібно ще дуже багато паливних цистерн.
Крім того, оператори мають побоювання, що після закінчення дефіциту така велика кількість бензовозів може бути не затребувана ринком і не дуже поспішають вкладатися у купівлю коштовних бензовозів. А це не тільки напівпричіп, а ще й тягач. А також є проблема із з водіями, які зможуть їздити до Європи. І поки що це є тільки ризик нафтотрейдерів. А без збільшення парку такої техніки подолати дефіцит буде неможливо.
«Нажаль цей чинник буде стримувати подолання дефіциту і головне встигнути наситити ринок нафтопродуктами до початку збору врожаю», - вважає Дмитро Леушкін.