Mercedes-Benz став першим у світі виробником автомобілів, який проводить рентгенівський краш-тест. Компанія заявляє, що такий метод дозволить зробити автомобілі бренду значно безпечнішими, ніж раніше.
Під час краш-тесту помаранчевого Mercedes-Benz C-class, вперше та історії автоіндустрії було застосовано новітній рентгенівський прибор, здатний зробити до 1000 деталізованих фото моменту удару за 1 секунду.
Пристрій створили завдяки співпраці автовиробника з Інститутом високошвидкісної динаміки у Фрайбурзі (EMI). Пристрій було розташовано на спеціальній платформі посеред випробувального майданчика.
В салоні автомобіля з лівого боку було розміщено один манекен SID II. Це тестовий зразок із жіночою анатомією, спеціально розроблений для випробувань на боковий удар. В результаті випробувань було доведено, що рентгенівська технологія допомагає одномоментно побачити сотні різних процесів деформації.
«Перша у світі аварія з рентгенівським випромінюванням показує, що ця технологія може надати нові знання. Ми дізнаємося, що відбувається всередині автомобіля під час аварії. Рентгенівські зображення також дають можливість ще більше покращити якість моделі цифрових прототипів», - професор Пол Дік, директор з безпеки транспортних засобів Mercedes-Benz AG.
Як заявив автовиробник, інженери компанії декілька років працювали над розробкою і впровадженням технології рентгенівських знімків в процес краш-тестів. До того ж пристрій, який використовує Mercedes-Benz, є набагато потужнішим, за звичайні пристрої. Енергія фотонів цього лінійного прискорювача становить до 9 мегаелектронвольт. Це дозволяє «просвітити» всі елементи, які зазвичай використовуються в конструкції транспортних засобів.
Пристрій «сканує» автомобіль зверху та робить 1000 фотографій на секунду, що дозволяє уникнути розмиття зображення. Далі фото об'єднуються у відеоряд, аби інженери мали змогу детально вивчити усі деформації.
Такий метод має певну небезпеку для здоров'я співробітників Mercedes-Benz, адже промені мають радіоактивність, однак експерти EMI розробили комплексну концепцію радіаційного захисту для проводження «рентгенівської» аварії, а усі державні органи Німеччини погодили роботу заводу відповідно до вимог.
