Яку б скоромовку ми не намагалися вимовити, вона, ймовірно, звучатиме значно краще, якщо ми намагатимемося зробити це на тверезу голову. Після пари склянок ці слова звучатимуть зовсім інакше, і тепер учені вважають, що це можна використати на благо людства, пише The Guardian.
У новому дослідженні вчені дійшли висновку, що зміни мови під час алкогольної інтоксикації, особливо ті, що стосуються висоти звуку і частоти, можна використовувати, щоб попередити людей про рівень їхнього сп'яніння.
У новому дослідженні команда зі Стенфордського університету виявила, що такий підхід має цілу низку потенційних майбутніх застосувань: найочевиднішим є своєрідний «замок» для запалювання на автомобілях - простими словами, авто просто не зрушиться з місця, якщо водій не зможе пройти «голосовий тест». Автори дослідження також припускають, що цю технологію можна використовувати на певних робочих місцях з високим рівнем ризику, наприклад, для водіїв шкільних автобусів або операторів важких машин. Крім того, автори дослідження вважають, що подібний тест можна використовувати в барах, щоб бармени знали, кому з відвідувачів варто відмовити в ще одній порції алкоголю.
Під час дослідження вчені спочатку записали як 18 дорослих у віці 21 року і старше декламували скоромовку. Потім кожному з них дали велику дозу алкоголю, розраховану залежно від ваги реципієнта, і попросили повторювати різні скоромовки через кожну годину, протягом 7 годин вживання алкоголю. Їхню мову було записано.
За словами команди скоромовка в цьому випадку використовувалася як своєрідний індикатор на сп'яніння і своєрідний тест на вокальне навантаження, що давало змогу виявити зміни в мовленні реципієнтів. Під час експерименту вчені також виміряли рівень алкоголю в повітрі, що виділяється, в учасників перед вживанням алкоголю і через кожні 30 хвилин під час експерименту.
Далі вчені розділили записи скоромовок на односекундні вікна і проаналізували особливості голосу реципієнтів, пов'язані з висотою і частотою. Далі вони використовували систему штучного інтелекту, навчену на безлічі даних із відповідними концентраціями алкоголю в повітрі, що видихається. Після цього систему було протестовано з використанням решти голосових даних.
Результати показують, що голосовий аналіз передбачив алкогольне сп'яніння з точністю до 98%, водночас «сп'яніння» визначалося як концентрація алкоголю в повітрі, що видихається, що дорівнює 0,08%. Утім, учені визнають, що це дослідження має свої обмеження. По-перше, у ньому брали участь тільки білі учасники, по-друге, у ньому не розглядалися інші особливості мовлення, на які також може впливати алкоголь.
Загалом учені сходяться на думці, що у цього методу є свої переваги, проте потрібно більше досліджень, щоб дізнатися більше про його ефективність.