До 2030 року автомобільна промисловість Німеччини втратить щонайменше 200 тисяч робочих місць через падіння обсягів виробництва та жорстку конкуренцію. Це означає, що місцевим гігантам доведеться масово закривати заводи та радикально змінювати підхід до розробки машин, щоб вижити на ринку.
Як повідомляють аналітики консалтингової компанії Roland Berger у своєму новому дослідженні, кількість працівників у німецьких автовиробників та постачальників скоротиться з нинішніх 692 тисяч до приблизно 490 тисяч.
Під удар потраплять не лише робітники на конвеєрах, а й близько 95 тисяч непрямих посад та 15 тисяч менеджерів керівної ланки.
Відсотки мінусують на п'ять зайвих заводів
Головна проблема полягає у катастрофічному недозавантаженні підприємств. Зараз німецькі автомобільні заводи працюють лише на 60 відсотків від своїх можливостей, тоді як для прибуткової роботи потрібно щонайменше 75-80 відсотків.
«Ми маємо потужності для виробництва понад шести мільйонів автомобілів, але будуємо лише трохи більше чотирьох мільйонів», - Фелікс Могге, партнер Roland Berger.
За його словами, суто математично це означає, що в Німеччині зараз працює щонайменше п'ять зайвих заводів. Уникнути болісного коригування потужностей та закриття підприємств просто не вийде, адже повернення до колишніх рекордних обсягів випуску вже не очікується.
Чому німці програють конкуренцію
Окрім напівпорожніх цехів, Німеччина як виробничий майданчик серйозно програє у витратах. Китайські бренди мають перевагу в собівартості машини на рівні 30 відсотків завдяки дешевшим батареям, матеріалам та робочій силі.
«Хоча німецькі виробники технологічно наздогнали провідних світових гравців, різницю в ціні близько 30 відсотків більше не можна компенсувати лише силою бренду», - Фелікс Могге, партнер Roland Berger.
Ще один критичний фактор - швидкість створення нових моделей. Якщо китайці здатні розробити нове авто з нуля всього за 24 місяці, то німцям на це потрібно 48 місяців або навіть більше.
Що робити для порятунку галузі
Експерти наголошують, що реалістичною метою для німецького автопрому має стати скорочення циклу розробки хоча б до 30-36 місяців. Крім того, компаніям доведеться об'єднувати зусилля у створенні програмного забезпечення, адже його частка у витратах до 2030 року зросте більш ніж удвічі.
Свою роль має відіграти й держава, прискоривши бюрократичні процедури для переобладнання заводів. Уряду також доведеться профінансувати масштабні програми перекваліфікації для понад 50 тисяч працівників, щоб навчити їх працювати зі штучним інтелектом, робототехнікою та новими типами батарей.